Що потрібно знати про відповідальність

Чи думали Ви про те, що таке відповідальність? Це поняття дуже часто використовується нами в житті, багато хто вважає себе відповідальним за щось, дехто вважає інакше. Батьки відповідають за виховання та добробут своїх дітей. Власник компанії відповідає за її успіх та розвиток. Керівник відділу відповідає за результати роботи, яких досягає цей відділ та кожен співробітник у цьому відділі. Але якщо запитати у різних людей про те, що для них означає взяти на себе відповідальність за щось, я точно знаю, що ми почуємо безліч різних відповідей.

Відповідальність - це поняття, яке використовується дуже часто, але при цьому не завжди має зрозуміле визначення. Люди можуть годинами сперечатися про те, що означає бути відповідальним, і в результаті не дійти згоди. Найпоширеніше розуміння відповідальності зводиться до того, що людина повинна робити те, що вона обіцяє, і виконувати зобов'язання, які вона бере на себе. Багато сучасних тлумачних словників визначають відповідальність подібним чином “покладене на будь-кого зобов'язання звітувати за будь-які свої дії і прийняти на себе провину за можливі наслідки”. З таких визначень складається враження, що відповідальність - це якась зовнішня сила, яка змушує людину виконувати обіцянки, що вона дала.

На мій погляд, відповідальність – це не те, що приходить ззовні. Я завжди сприймав відповідальність, як здатність бути причиною та джерелом того, що з тобою відбувається, у різних сферах життя. Я вважаю, що взяти на себе відповідальність – означає усвідомити, що все, що з нами відбувається, є результатом, насамперед, наших рішень та дій.

Зазвичай нам дуже легко брати відповідальність за щось хороше, за дії та результати, якими ми могли б пишатися або, принаймні, не соромимося про них розповісти іншим. Нам приємно сприймати себе як причину значних досягнень та хороших подій. І набагато важче усвідомлювати себе причиною поганих результатів чи явищ. Наприклад, коли дитина приходить додому з відмінними оцінками, її батьки пишаються її досягненнями. Вони з радістю думають, що їх контроль, заняття з дитиною та допомога у поясненні навчального матеріалу сприяли отриманню високих оцінок. Тобто батькам буде приємно усвідомлювати себе причиною відмінних результатів у навчанні.

А що зазвичай трапляється, коли дитина приносить погані оцінки? Це не той результат, яким можна пишатися, і багатьом батькам не хочеться вважати себе причиною цього. Багато батьків у цьому випадку починають перекладати відповідальність за погані оцінки на саму дитину, звинувачуючи її в тому, що вона недостатньо ретельно займалася, лінувалася чи дивилася телевізор замість того, щоб добре підготуватися до уроку. Подібним чином поводяться і багато вчителів: вони не беруть відповідальність за знання учнів (тобто їх здатність застосовувати вивчені дані та отримувати результат), а звинувачують дітей та їх батьків. Таким чином, ми з дитинства зазвичай звикаємо до того, що відповідальність дуже часто асоціюється з провиною. Нас з дитинства вчать вважати себе винними, якщо ми не виконали свою обіцянку або порушили якісь зобов'язання та домовленості. Вважається, що людина, яка усвідомила свою провину, буде більш відповідальною у майбутньому. Але чи бачили Ви, щоб хоч одна погана ситуація покращилася від того, що хтось ридав, шкодував і постійно говорив, що він винен у тому, що сталося?

На мою думку, відповідальність нерозривно пов'язана з діями людини. Тим, що людина просто визнає свою провину за щось, вона ніяк не впливає на ситуацію і не допомагає виправити її. А якщо вона дійсно усвідомлює себе причиною того, що відбувається, значить вона погоджується з тим, що якщо її вчинки призвели до існуючих результатів, то в їі силах зробити щось для зміни ситуації. Взяти на себе відповідальність за щось - значить почати робити будь-які дії для поліпшення ситуації. Почуття провини ніяк не сприяє підвищенню відповідальності людини, а, навпаки, зменшує її шанси здорово оцінити ситуацію та плідно вплинути на неї. Але коли людина визнає себе причиною, почуття провини зникає і переростає в бажання діяти.

Вивчаючи філософію Л.Рона Хаббарда я отримав дуже цінні дані, що відповідальність складається зі здатності бути причиною, а також зі здатності утримувати себе.

Наприклад, Ви розповіли подрузі інформацію та не хочете, щоб про неї дізналися інші. І ось у компанії її запитують із цього приводу. Втримає себе вона від бажання розповісти чи ні, це питання рівня її відповідальності.

Треба розуміти, де і кому, що можна й треба розповідати, а коли краще промовчати. Адже відповідальність передбачає, що Ви бачите і усвідомлюєте наслідки своїх рішень, а значить, можете вибрати дії, які створять найбільш сприятливі для більшості сфер життя наслідки. Наприклад, що Ви робитимете, якщо Ваша маленька дитина запитає, чи сідали Ви коли-небудь за кермо в нетверезому стані? А у Вас у житті були такі випадки. Тут важливо правильно оцінити наслідки Вашої відповіді. Якщо Ви чесно скажете, що так, то можливо маленька дитина буде в майбутньому сильно хвилюватися за Вас, коли Ви кудись їхатимете. А якщо те саме питання Вам поставить Ваша доросла дитина, яка сама вже водить машину? У цьому випадку можливо краще розповісти їй правду, але при цьому пояснити, які наслідки могли бути у Ваших дій.

Що стосується Ваших подальших вчинків, то Ви особисто потім робите висновки та приймаєте рішення: пити чи не пити, сідати за кермо у нетверезому стані, чи ні. Всі питання на рівні Вашої відповідальності

Уявіть, наприклад, людину, яка має проблему зайвої ваги. Припустимо, що вона перестала звинувачувати в цьому маму та бабусю, які дуже смачно готують та загодовують її домашніми пиріжками, і вирішила щось із цим робити. Вона стала бігати вранці, записалася до спортзалу і вирішила відмовитися від солодкого. А за кілька тижнів до неї в гості прийшли друзі і принесли її улюблений торт. І ось ця людина, опиняється увечері на кухні з дуже смачним тортом. Ступінь її відповідальності визначається тим, чи зможе вона дотримуватися прийнятого раніше рішення та утримати себе від того, щоб з'їсти шматок торта чи ні.

Звичайно, її вибір багато в чому залежатиме від того, наскільки добре вона бачить, до яких наслідків можуть привести її рішення. Наприклад, якщо людина точно знатиме, які процеси відбуваються в організмі після поїдання солодкого на ніч, і наскільки це завадить їй скинути зайву вагу, їй легше буде відмовитися від торта. Чим більше знань і розуміння різних нюансів і тонкощів у певній галузі, тим легше нам брати за неї відповідальність, тим легше нам бути в ній причиною і утримувати себе від непотрібних вчинків. Тому людині, яка хоче навчитися добре відповідати за якусь галузь, важливо мати добрий рівень знань про цю сферу.

Власник компанії – це причина появи цієї компанії на світ. Саме Ви є причиною того, які люди потрапляють до Вашої компанії, і наскільки швидко та успішно розвивається Ваш бізнес. Отже, саме Ви можете вплинути на ситуацію і досягти потрібних Вам результатів. Наприклад, Ви можете зробити необхідні дії, щоб навчитися краще розумітися на людях і впускати в компанію тільки тих, хто приноситиме їй користь. Ви також можете пройти якісь тренінги, щоб удосконалити свої навички комунікації та взаємодії з людьми, і, таким чином, підвищити ефективність управління персоналом у Вашій компанії. І Ви можете допомогти Вашим співробітникам навчитися брати відповідальність за свою сферу роботи, якщо звичайно захочете цього.

Якщо Ви бачите співробітника, який припустився помилки, стримайте себе від того, щоб просто зробити йому догану, зробити його винним і ще більше розвинути в ньому почуття провини. Натомість допоможіть йому усвідомити себе причиною того, що сталося. Попросіть його подивитися на те, які його дії призвели до даного результату, і запитайте, що, на його думку, можна зробити, щоб результат був іншим. Дайте співробітнику змогу зрозуміти, як він може вирішити проблему і компенсувати свою помилку. Коли співробітник усвідомлює, що він може своїми діями виправити ситуацію, зможе відчути себе причиною стану справ у його області.