Як перетворити роботу на захоплюючу гру

Якби я попросив Вас назвати головну якість, необхідну керівнику, щоб привести компанію до процвітання, щоб Ви обрали? Стратегічне бачення, наполегливість, комунікабельність? На мій погляд, це здатність викликати у працівників бажання досягати потрібних результатів у своїй роботі. Чим краще у Вас виходить це робити, тим вища Ваша ефективність як керівника. На жаль, сьогодні багато наших клієнтів відзначають, що створювати та підтримувати у працівників бажання досягати результатів стає все важче і важче. Найчастіше це відбувається тому, що в наш час багато людей приходять на роботу без жодного задоволення, просто тому, що треба туди йти.

Ми всі розуміємо, що робота займає дуже важливе місце у нашому житті, основну частину дня ми проводимо саме там. І я вважаю, що немає нічого гіршого, якщо людина щодня йде на роботу як на каторгу, зчепивши зуби, і лише зусиллям волі тягне тіло на роботу. Адже тоді виходить, що більшу частину свого життя ця людина зовсім нещасна. Як вірно зауважив Стів Джобс: “Робота займає більшу частину Вашого життя, і єдиний спосіб залишатися задоволеним – робити те, що ви вважаєте великою справою. А єдиний спосіб виконувати таку роботу – це любити те, чим Ви займаєтесь”. Щоб людина хотіла виконувати свою роботу, в ній обов'язково має бути щось, що викликає її щирий інтерес і приносить їй задоволення. То що нам потрібно зробити, щоб працівники були щиро зацікавлені в роботі, хотіли туди приходити і досягати якихось цілей?

Насамперед, необхідно вплинути на залученість співробітників. За визначенням мого друга і партнера, президента Перформії Володимира Сидоренка: “Залученість співробітника - це характеристика взаємовідносин “організація - працівник”, яка показує, наскільки працівник готовий і бажає виконувати дії, що виходять за рамки його прямих обов'язків, та докладати зусиль для досягнення мети організації”.

Саме рівень залученості Ваших підлеглих визначає ступінь їхнього ентузіазму та бажання працювати з максимальною віддачею. Якщо працівник залучений, він сприймає бізнес компанії як свій власний і вважає своїм обов'язком зробити максимальний внесок у його процвітання. Тому залучений співробітник дбає про свою компанію, викладається і намагається працювати якнайкраще.

Швидше за все, Ви помітили, що сьогодні вертикальні лінії управління, засновані на авторитарному підході, коли керівник має рацію, а працівник повинен робити, що йому сказали, і не вступати в обговорення і планування, працюють дедалі менше. Зараз успіху досягають ті керівники, хто вміє вибудовувати взаємодію з персоналом. Керівнику необхідно вміти взаємодіяти з працівниками на рівних і переконувати, залучати їх до своєї точки зору. Необхідно вміти робити так, щоб люди зрозуміли, що вони самі хочуть виконувати ті чи інші завдання та досягати потрібних результатів у своїй діяльності. І найкращий спосіб максимально залучити працівників у роботу – це перетворити її на гру. Тоді працівники будуть щиро бажати досягати поставленої мети та з азартом долати всі перешкоди на шляху до їх реалізації.

Згадайте, як зазвичай поводяться люди, коли вони грають у гру. Візьмемо, наприклад, волейбол. Це гра, в якій результат залежить саме від рівня командної взаємодії та ступеня залученості кожного учасника команди. Якщо Ваш напарник відбиває м'яч, а він відлітає в бік, Ви відразу ж стримко кидаєтеся в ту сторону, щоб підстрахувати напарника та допомогти йому відбити м'яч. Можна сказати, що в цей момент Ви "виходите за рамки своїх обов'язків", тому що біжете зі свого місця і робите більше, ніж від Вас могли очікувати. І Ви робите це навіть не роздумуючи: буквально за частку секунди вирішуєте вийти за свою територію та вжити будь-яких дій, які допоможуть Вашій команді перемогти.

Це одна з головних відмінностей гри від роботи: коли ми граємо, кожна людина в команді повністю віддає себе грі, вона викладає максимум, роблячи все можливе для досягнення спільної мети. У момент гри ми не думаємо про межі своїх обов'язків і про те, як багато зусиль ми вже витратили, щоб досягти потрібного результату. Ми, зовсім не замислюючись, максимально реалізуємо свій потенціал і отримуємо від цього задоволення.

У книзі “Проблеми роботи” західний філософ Л.Рон Хаббард пише, що “життя - це гра”. Коли ми граємо, ми веселимося, радіємо та отримуємо задоволення. То що ж нам заважає приймати роботу так само, як і гру? Основна відмінність роботи від гри полягає в тому, що до роботи ми зазвичай ставимося серйозно, а до гри – ні. Ви, швидше за все, помічали, що з самого дитинства нас привчають сприймати роботу як дуже серйозне та важливе заняття, в якому немає місця веселощам, сміху та жартам. Але якщо розібратися, то що таке “серйозність”?

Л.Рон Хаббард дав таке визначення цього поняття: "Серйозність - це коли інтерес важливий через покарання". Інакше можна сказати, що серйозність – це рідна сестра страху. Коли ми особливо серйозно ставимося до виконання якогось завдання? Коли точно знаємо: якщо ми його не виконаємо - буде якесь покарання. І в той момент, коли ми стаємо дуже серйозними і боїмося помилитися і зробити щось неправильно - навіть захоплююча гра перестає бути грою і стає роботою.

Це можна помітити й у професійному спорті: у футболі, хокеї чи баскетболі. Коли через програш може постраждати кар'єра гравців, їх дохід чи статус, вони починають ставитися до гри занадто серйозно, і перетворюють її на роботу. І таке ставлення зазвичай спричиняє програш.
Як не дивно, ми найчастіше робимо помилки, саме коли ми максимально серйозні.

Серйозність завжди пов'язана із суворістю, із страхом невдачі та покарання. А уважними та зосередженими ми можемо бути коли веселимось, коли робимо те, що приносить нам задоволення та радість. Я сам часто граю у волейбол і можу сказати, що під час матчу всі учасники команди максимально зосереджені на грі: вся наша увага сконцентрована на перемозі, ми не на секунду не відволікаємося від того, що відбувається з м'ячем. І якщо наші працівники будуть з таким же азартом ставитись до роботи і так само сильно зосереджуватись на виконанні робочих завдань, я не сумніваюся в тому, що вони будуть успішно виробляти потрібний продукт своєї роботи.

Як же перетворити роботу у Вашій компанії на захоплюючу гру? Ми підготували для Вас кілька рекомендацій, які допоможуть Вам це зробити.

У будь-якій грі є три елементи, без яких вона не може існувати: мета, бар'єр та свобода.

Мета - це те, чого ми прагнемо, результат, якого потрібно досягти за конкретний проміжок часу. Наприклад, коли Ви граєте у волейбол, Ваша мета – першими набрати необхідну кількість очок та виграти гру. Без цієї мети гра втратила б будь-який сенс, її просто не було б. Можна сказати, що гра починається у той момент, коли з'являється мета.

Бар'єри - це правила, яким обов'язково потрібно слідувати. У волейболі до бар'єрів можна віднести межі поля, певну кількість гравців у командах, висоту сітки, кількість торкань м'яча на своєму полі. Бар'єри обмежують способи, за допомогою яких ми досягаємо кінцевої мети. Але гра не може існувати без бар'єрів, правил. Інакше вона просто перетвориться на неконтрольований хаос, і неможливо буде грати.

Свобода – це неконтрольовані елементи гри, це можливість проявити ініціативу та творчо підійти до вирішення поставленого завдання. Які є свободи у волейболі? Я можу вирішити, на яке місце стати, як відбити м'яч, віддати комусь із команди пас, або самому закинути м'яч на поле суперників. Саме свобода робить гру цікавою та надає їй елемент непередбачуваності.

Разом ці три елементи створюють будь-яку гру. Без якогось одного елемента гра вже не може існувати. Вигадуючи гру для Ваших співробітників, перевірте, щоб у ній були всі ці три складові

Визначте чітку та зрозумілу мету гри. Для цього дайте відповідь на запитання: які результати мають бути зроблені для отримання призу? Які показники роботи мають бути досягнуті, і за який період часу? У хорошій грі має бути висока і при цьому реально досяжна мета. Занадто легкі цілі не викликатимуть у співробітників інтересу та бажання їх досягати. Мета гри має містити якийсь виклик для людей, які гратимуть. Тільки в цьому випадку їм буде по-справжньому цікаво досягати її.

Визначте правила гри: які у ній будуть бар'єри та свободи. Хочу звернути Вашу увагу на те, що для гри дуже важливим є правильний баланс свобод та бар'єрів. Одна лише свобода без жодних обмежень перетворює гру на хаос. Але коли правил та обмежень занадто багато, гра стає нудною, і в неї не хочеться грати. У роботі ми часто порушуємо цей баланс: зазвичай, у нас більше бар'єрів і контролю, ніж свободи. Але гра цікава саме тим, що в ній є елемент непередбачуваності, тому Вам потрібно продумати те, що у грі будуть неконтрольовані області. Визначте кілька основних контрольних точок, а в іншому спробуйте надати співробітникам свободу, передбачену правилами Вашої компанії. Це допоможе зробити гру цікавішою для них.

Виберіть приз, який працівники отримають у результаті перемоги. Важливо враховувати, що приз має представляти цінність та бути цікавим для всіх учасників гри. Адже якщо співробітники не матимуть щирого бажання виграти цей приз, вони не будуть грати з повною віддачею.

Ігри потрібно вигадувати разом із Вашою командою. Гра повинна подобатися всім Вашим працівникам, вона повинна їх чіпляти. І найкращий спосіб цього досягти - зробити так, щоб усі працівники брали участь у її створенні. Адже люди люблять те, у що вони вклали частинку себе, свої зусилля та увагу. Крім того, Ви можете не здогадуватися про те, що буде справді цінним призом для Ваших працівників. А якщо приз не надихатиме їх, то вони просто не захочуть грати. Тому необхідно, щоб працівники вносили свої пропозиції та брали участь у створенні гри, визначення призу.

Якщо Ви зробите людей, які працюють поряд, суперниками у грі, вони можуть почати вставляти палиці у колеса своїм суперникам, щоб виграти. Тоді гра "досягни кращих показників у рекордний час" може швидко перетворитися на гру "виведи суперника з ладу". І це явно не принесе користі Вашій компанії. А якщо ці працівники будуть грати в одній команді, вони будуть підтримувати один одного, навчати і робити все можливе, щоб їхня команда досягла поставленої мети. Пам'ятайте, що одна з цілей гри – зробити колектив більш згуртованим. Тому змагання краще проводити між різними змінами чи філіями компанії. А ще краще зробити Вашим суперником іншу компанію – тоді всі Ваші працівники прагнутимуть загальної перемоги та будуть йти до її досягнення як єдина команда.

Бажаю Вам надихаючої, захоплюючої гри та крутих результатів!

Олексій Самойленко
Генеральний директор компанії "Перформія Україна"